Про затвердження гербу села Товста

Рішенням Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області від 13 липня 2023 року № 30-7/VIII затверджено герб с. Товста, його опис та Положення про порядок використання символіки.

Опис герба:У зеленому щиті золота липа на березі річки. Щит вписаний у золотий декоративний картуш і увінчаний золотою декоративною сільською короною.Пояснення Герба та символів.

Зелений колір символізує багатство природи, статок, процвітання, стабільність.В нижній частині щита показано одне з місць, з якого розпочалося заселення цієї місцини – річка Товста (Товстянка). В центрі щита – товста золота липа, яка відповідно до легенди дала назву населеному пункту. Стовбур та гілки липи утворюють хрест, що уособлює давню приналежність земель села до Мошногірського монастиря.

Пізніше, в селі була зведена каплиця, потім церква православна на честь Різдва пресвятої Богородиці. Також, в селі діяла католицька каплиця.Золота липа — уособлення чеснот, алегорично символізує життя: деревина липи слугувала для людини джерелом матеріалу для одягу і взуття, укриття й посуду, виробництва промислових та музичних інструментів, а цвіт липи є лікувальним засобом, підтримує стан рівноваги спокою людини.

Історична довідка.

Л. Похилевич у 1864 році в «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» зазначає, що село Товста знаходиться при струмку з тією ж назвою [1].

М. Щербина зазначає, що назва річки «Товстянка», як і с. Товста походить від прикметника «товстий», оскільки, відповідно до записаних Л. Похилевичем відомостей, «струмок отримав назву, бо починається в урочищі, яке раніше було вкрите товстим липовим лісом». Таким чином М. Щербина констатує, що в основі назви села – гідронім[2].

За легендою назву селу дали чумаки, які в сиву давнину їздили в Крим по сіль. Проїжджаючи повз село, на околиці зупинялись біля товстої липи на перепочинок. Шлях чумацький був довгим та виснажливим. Змучені спрагою, вони казали: «Де та товста?», – маючи на увазі липу.Ю. Мариновський встановив, що на початку XVIII ст., за гетьмана Мазепи, сотником Мировичем Мошногірському монастиреві було видано документи на володіння угіддями в урочищі Мироновичеве (пізніше – хутір Чернече).

З часом, монастир втратив документи і лише у 1821 р. після багаторічної судової тяганини було доведено правоту на володіння (наказом Сенату №864 хутір Чернече було повернуто монастирю) [3].

Хутори Чернече та Стадниця здавна належать до села Товста.Відповідно до зібраної Державним архівом Черкаської області інформації, церква Різдво-Богородицька була побудована 1773 р. (за іншими даними 1779 р.) на кошти парафіян. Була церква однопрестольною, дерев'яною, 4-го класу. Поруч знаходилась дзвіниця. Церква відремонтована у 1833 р., нове приміщення збудоване у 1883 р [4].

Спираючись на ревізькі казки, сповідні розписи та метричні книги церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Товста, та зважаючи на кількість населення, яке проживало в селі станом на момент приєднання до Російської імперії у ході другого поділу Польщі, а також зважаючи на факт існування хутора Чернече на початку XVIII ст., можна припустити, що заселення території села та утворення населеного пункту відбулось у середині XVIII ст.

На картах французького інженера та мандрівника Гійома Левасера де Боплана, виданих у 1650 г. Вільшана вже позначена як велике укріплене містечко. Відповідно, користуючись її захистом від набігів татар, поруч з фортецею утворювались поселення, де постійно могли проживати селяни. Крім того, с. Товста та смт. Вільшана лежать на одному з відгалужень торгового Чорного шляху, що також було сприятливим фактором для заснування та розвитку населених пунктів [5].

Нині, в Незалежній Україні хутори Чернече та Стадниця належать до Старостинського округу № 4 с. Товста Вільшанської селищної ради Звенигородського району Черкаської області (раніше – до Виконавчого комітету Товстівської сільської ради Городищенського району Черкаської області).У складі Російської імперії, Чернече також належало до с. Товста Вільшанської волості Звенигородського повіту Київської губернії.

У Радянський період, після перемоги більшовиків с. Товста з хуторами увійшло до складу Вільшанського району (з 1923 по 1924 рік) Шевченківської округи Київської губернії. У 1924 р. район перейменований у район ім. Петровського Г.І., а в 1935 році йому повернули колишню назву – Вільшанський район. У 1944-1959 рр. входило до складу Вільшанського району Київської області, з 1954 р. – Черкаської області.У межах Черкаської області у 1959-1962 рр. с. Товста входило до складу Городищенського району, у 1963-1964 рр. до складу Шполянського району, у 1965-1966 рр. – до складу Звенигородського району. З 1967 р. і до адміністративно-територіальної реформи України с. Товста входила до Городищенського району.

Бібліографія:

[1] Похилевич, Лаврентий Иванович. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / собрал Л. Похилевич. – Киев: В тип. Киево-Печер. лавры, 1864. - С. 388

[2] Топонімія Городищенського району Черкаської області / М. Щербина : Довідник. – Черкаси : видавець Чабаненко Ю.А., 2017. – 190 с. С. 25, 66.

[3] Мариновський Ю.Ю. «Сведения о древностях Мошногорского монастиря». Архіви України, № 3 (227), 1991. С. 45-46.

[4] Державний архів Черкаської області. Фонд № 152. Архівний опис № 44 справ постійного зберігання за 1803-1863, 1893 рр. Різдво-Богородицька церква с. Товста Вільшанської волості Звенигородського повіту Київської губернії.

[5] "Чорний Шлях" на картах Г. Боплана та Яна Блау. 1648 р. 1650 р. 1670 р. [Електронний ресурс]. URL: http://baitsar.blogspot.com/2019/03/1648-1670.html